ВІТАЮ!
Я, Думанська Надія Михайлівна, вчитель музичного мистецтва та класний керівник 6 класу Соборненської гімназії імені Володимира Гарматія.
Я, Думанська Надія Михайлівна, вчитель музичного мистецтва та класний керівник 6 класу Соборненської гімназії імені Володимира Гарматія.
Дата народження: 09.11.1969р.
Освіта : вища.
Закінчила:
1. Чортківське педагогічне училище (1989);
2. Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка (2011р.)
Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Музика.
Кваліфікація: Вчитель музики, етики і естетики.
Місце роботи: Соборненська гімназія імені Володимира Гарматія.
Посада: вчитель музичного мистецтва.
Стаж роботи: 32 роки.
Категорія: вища.
Рік атестації: 2017
Курси підвищення кваліфікації: 2021р.
« Усі види
мистецтва
з мистецтв – мистецтву
жити на землі »
Бертольд Брехт.
з мистецтв – мистецтву
жити на землі »
Бертольд Брехт.
Автопортрет «Я – педагог і особистість»
Вчитель… Це слово має надзвичайно глибокий зміст. Людина такої професії
повинна бути багатогранною особистістю. Мало знати, навчитися - потрібно мати справжній талант передати свої
знання дітям.
На мою думку, робота в школі вимагає повної самовіддачі, цілковитої витрати розумових, фізичних та духовних сил. Учитель зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб уміти розпізнати найкращі якості та схильності кожного учня та допомогти їх виявити. Я завжди намагаюся знайти індивідуальний підхід до кожного учня, бо кожна дитина має від природи свій неперевершений та дивовижний талант. Головне – помітити цей талант, допомогти розкритися здібностям вихованця. Навіть у найпохмуріші часи вчитель має залишатися прагматичним оптимістом, має допомагати втілювати мрії своїх учнів, формувати нових членів суспільства, які матимуть активну громадянську позицію, стануть успішними в європейській Україні.
Я горда з того, що маю справжнє щастя вчителя – моїх учнів, активних, допитливих, які проявляють пізнавальний інтерес до всього, що їх оточує. Кожен день у школі – неповторний, його неможливо до кінця передбачити й спланувати. Разом з дітьми проживаю і переживаю все, що відбувається тут щодня, поєднуючи творчість у підготовці до уроків і позакласну роботу з предмета. Аналізуючи свою діяльність, розумію, що з одного боку знаю достатньо, а з іншого – ще багато чого потрібно навчитися, багато чого зрозуміти. Я до цього готова, бо люблю свою професію. Щоб вчити, потрібно постійно вчитися самому!
Не раз у мене виникала думка: «А чи знайшла своє місце в житті, чи не займаю чуже?» Сьогодні з упевненістю можу сказати, що моє призначення – бути поруч з учнями, віддавати їм частинку свого серця й душі. І це величезне щастя – закладати фундамент майбутнього покоління! Я - на своєму місці, воно – моє! Я - особистість – педагог, який вчиться і розвиває своїх учнів щодня.
На мою думку, робота в школі вимагає повної самовіддачі, цілковитої витрати розумових, фізичних та духовних сил. Учитель зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб уміти розпізнати найкращі якості та схильності кожного учня та допомогти їх виявити. Я завжди намагаюся знайти індивідуальний підхід до кожного учня, бо кожна дитина має від природи свій неперевершений та дивовижний талант. Головне – помітити цей талант, допомогти розкритися здібностям вихованця. Навіть у найпохмуріші часи вчитель має залишатися прагматичним оптимістом, має допомагати втілювати мрії своїх учнів, формувати нових членів суспільства, які матимуть активну громадянську позицію, стануть успішними в європейській Україні.
Я горда з того, що маю справжнє щастя вчителя – моїх учнів, активних, допитливих, які проявляють пізнавальний інтерес до всього, що їх оточує. Кожен день у школі – неповторний, його неможливо до кінця передбачити й спланувати. Разом з дітьми проживаю і переживаю все, що відбувається тут щодня, поєднуючи творчість у підготовці до уроків і позакласну роботу з предмета. Аналізуючи свою діяльність, розумію, що з одного боку знаю достатньо, а з іншого – ще багато чого потрібно навчитися, багато чого зрозуміти. Я до цього готова, бо люблю свою професію. Щоб вчити, потрібно постійно вчитися самому!
Не раз у мене виникала думка: «А чи знайшла своє місце в житті, чи не займаю чуже?» Сьогодні з упевненістю можу сказати, що моє призначення – бути поруч з учнями, віддавати їм частинку свого серця й душі. І це величезне щастя – закладати фундамент майбутнього покоління! Я - на своєму місці, воно – моє! Я - особистість – педагог, який вчиться і розвиває своїх учнів щодня.
Немає коментарів:
Дописати коментар